Методи стабілізації таза

У цій статті розглядаю методи стабілізації таза, які мають бути обов’язковою частиною масажної процедури для лікування хронічного болю в будь-якій ділянці тіла. Мета — гарантувати, що кожен пацієнт досягне балансу між основними м’язовими групами. Це означає, що кожна м’язова група має вміти розслаблятися до повного діапазону руху — наприклад, в лівий та у правий бік.

Баланс досягається між усіма м’язами-агоністами та антагоністами у стегні та у спині. Глибокі тазові обмеження можуть викликати перекоси по всьому тілу, тому стабілізацію таза розглядаю як ключ до структурного балансу всього організму.

Буде корисно підкласти подушку під ноги пацієнта або використати валик під час стабілізації таза. Це дозволяє клубовій кістці ротуватися, сприяє декомпресії поперекового відділу хребта, зменшує гіперлордоз та утискання поперекових дисків під час терапії.

Працюйте обережно. Враховуйте можливі клінічні стани пацієнта, зокрема протрузії чи грижі дисків, біль у суглобах або дисфункцію крижово-клубових зчленувань. Не рекомендована висока швидкість мануальних маніпуляцій на крижово-клубових суглобах за наявності розтягнень або деформацій.

Методи, викладені в статті, часто дозволяють усунути причину болю та у клінічних симптомів без агресивних маніпуляцій.

Дегенеративно змінений диск, протрузія диска, грижа диска, компресія диска, дегенерація диска з остеофітами — це різні стадії одного процесу.

Дванадцять кроків стабілізації таза починаються з розуміння базових медичних термінів:

• Остеохондроз — не хвороба, а природний дегенеративний процес та зношування хребта.
• З віком міжхребцеві диски втрачають гнучкість, еластичність і здатність амортизувати.
• Диски змінюються від м’якої структури, що забезпечує рух, до жорсткої, яка обмежує рухливість.

Остеохондроз є поширеним станом у дорослих та рідко потребує хірургічного втручання. Хоча близько 80 % дорослих відчувають біль у шиї або у попереку, лише 1 % пацієнтів потребує операції.

Протрузія диска виникає, коли м’який центр — драглисте ядро — випинається та тисне на фіброзне кільце, що його утримує.

На відміну від грижі міжхребцевого диска, за протрузії диск усе ще утримує ядро всередині. А за грижі ядро видавлюється у спинномозковий канал. Це може класифікуватися як випадіння диска, розрив диска або грижа Шморля.

Люди віком від 30 до 50 років належать до групи найбільшого ризику, адже еластичність та вміст води в ядрі з віком знижуються.

Сучасні рекомендації не передбачають тривалого постільного режиму для зменшення болю. Навпаки, призначаються:

• лікувальні вправи та м’яка фізкультура;
• фізіотерапія та масаж;
• акупунктура та мануальна терапія.

Така комплексна робота сприяє відновленню рухливості та природній стабілізації таза і хребта.