Адгезивний капсуліт та його лікування

Адгезивний капсуліт — поширене захворювання, яке супроводжується болем у плечі. Має чітку структуру симптомів: сильний біль, втрата функції та, зрештою, нерухомість плеча.

Це результат запалення капсули плечового суглоба (капсуліт) і фіброзних спайок, які обмежують рух руки. Суглобова капсула скорочується, що призводить до болю та зменшення обсягу рухів у плечі.

Виділяють 3 стадії капсуліту, кожна з яких має різні симптоми:

Перша (больова, «заморожування»)

фаза без лікування триває від 3 місяців до року, характеризується болем навколо плеча, який посилюється під час швидких і різких рухів рукою. Частіше турбує вночі та супроводжується зниженням амплітуди рухів у плечовому суглобі. Пацієнт намагається притиснути руку до тулуба у зігнутому положенні або підвісити її з метою зменшення болю. Після цього больовий синдром поступово зменшується, прогресує втрата обсягу рухів (червона фаза — за кольором капсули при артроскопії).

головним чинником, що обмежує рухи в суглобі, є біль.

Друга (фаза «скованості», «заморожування»)

триває від 4 до 12 місяців: без болю або з мінімальним болем (оманливе полегшення). Знижується рухливість через зменшення амплітуди та обсягу рухів у плечовому суглобі в усіх напрямках. По суті, відбувається його «артродез» власною сполучною тканиною. Характерний вигляд пацієнта в цей період захворювання й дав назву хворобі — «заморожене плече» (рожева фаза — за кольором капсули).

активні й пасивні рухи в суглобі обмежені лише механічним чинником.

Третя (фаза розрішення, «розморожування»)

триває від 12 до 24 місяців. Обсяг рухів у суглобі поступово відновлюється, повертається амплітуда рухів, минає слабкість через не використання плеча (біла фаза при артроскопії).

пацієнт повідомляє, що нещодавно в нього плече боліло, потім майже не рухалося, а зараз поступово «розробляється».

За належного лікування плечовий суглоб поступово повертає свою рухливість. У легких випадках це займає близько шести місяців, у тяжчих формах — до трьох років.

Основні ознаки включають неможливість:

• підняти руку вище рівня плеча
• кинути м’яч
• швидко дотягнутися до чогось
• завести руку за спину, наприклад, застебнути бюстгальтер або заправити сорочку
• спати на боці ураженого суглоба.

Фактори ризику, що сприяють виникненню адгезивного капсуліту:

• вік 35–50 років
• травми плеча
• хірургічне втручання
• цукровий діабет
• запальні стани
• тривала іммобілізація плеча
• аутоімунне захворювання
• рак шийки матки
• гіпертиреоз

Лікування адгезивного капсуліту: На кожному етапі лікування «замороженого плеча» буде різним.

Перша (больова, «заморожування») фаза: знеболювальні методи, включно з плавною мобілізацією плеча, м’язовими релізами, лікувальним масажем і кінезіотейпуванням.

Інтракапсулярні ін’єкції кортикостероїдів застосовують, коли біль стає нестерпним.

Мобілізація та розробка плечового суглоба, вправи для відновлення обсягу рухів і сили можуть бути використані для якнайшвидшого повернення функції. Необхідно дотримуватися обережності, не вводити вправи, які є надто агресивними, та дозувати їх кількість.

Третя (фаза розрішення, «розморожування»):

Мобілізація та розробка плеча — найкращий шанс якнайшвидшого повернення до повноцінних рухів у плечі.

Коли обсяг рухів збільшується, виконуються вправи для зміцнення м’язів, щоб закріпити та підтримувати ваш щойно відновлений обсяг рухів.